Іво БобулРозмова з тобою

Мені вже, певно, так судилось
Стрічатись й розлучатись знов
Згорнувши руки, ніби крила
До тебе знову я прийшов
В розлуках наших та прощаннях
Я признаюсь, моя вина
Та мовлю вперше і востаннє
Для мого серця ти одна!
Я приходжу, я іду до тебе знову
На душевну, як на сповіді, розмову
Я приходжу, щоб тобі ще раз сказати
Що у цілім світі ти – найбільше свято
♪
Тобі доземно я вклонюся
За те, що довго ждеш мене
І власній долі посміхнуся
Щоб забувалося сумне
Біжить моя любов по сліду
І я благаю, підожди
Колись до тебе я приїду
Щоб залишитись назавжди, назавжди!
Я приходжу, я іду до тебе знову
На душевну, як на сповіді, розмову
Я приходжу, щоб тобі ще раз сказати
Що у цілім світі ти – найбільше свято
Я приходжу, я іду до тебе знову
На душевну, як на сповіді, розмову
Я приходжу, щоб тобі ще раз сказати
Що у цілім світі ти – найбільше свято