Тарас Чубай, Плач ЄреміїВона

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато
Вип'єте холодного вина
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "Життя прекрасне!"
Так, життя прекрасне, а вона
А вона, а вона сидітиме сумна
Буде пити — не п'яніти від дешевого вина
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль?
♪
Так у світі повелося: я люблю її волосся
Я люблю її тонкі вуста
Та невдовзі прийде осінь, ми всі розбіжимося
По русифікованих містах
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна
Буде пити — не п'яніти від дешевого вина
Моя дівчинко печальна, моя доле золота
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста
♪
Так у світі повелося: я люблю її волосся
Я люблю її тонкі вуста
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна
Буде пити — не п'яніти від дешевого вина
Моя дівчинко печальна, моя доле золота
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста