Шугар, ТОРІЯРомашки

Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Я по твому сліду йду до тебе, моя мила
Закриваю очі, вітер проведе до тебе
Сонце вже сідає і ми дивимось на небо
Говорим пошепки, знаю твої думки
Нас підіймає з кожним кроком ніби сходинки
Так гарно на тобі малюють промені
Ми невловимі - наші ритми ніби ломані
Ні ні ні, не забуду, що казала ти мені
Ні ні, а без тебе не зайде за обрій
Сонце восени, сонце навесні, промені
Де би я не був, я тебе знайду, бо там
Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Я по твому сліду йду до тебе, моя мила
Закриваю очі, вітер проведе до тебе
Сонце вже сідає і ми дивимось на небо
Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Коли мені важко, ти знаходиш в мені сили
Колись нас не буде і ми станемо зірками
А сьогодні ясні зорі сяяли над нами
Давай з тобою будемо мовчати
Ловити кожен подих, кожен рух
І навіть у мовчанні будеш знати
Усе, про що я в голос не скажу
Купалися з тобою у любові
І до світанку слухали пісні
Тримай мене і не впусти
Шукай мої сліди
Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Я по твому сліду йду до тебе, моя мила
Закриваю очі, вітер проведе до тебе
Сонце вже сідає і ми дивимось на небо
Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Коли мені важко, ти знаходиш в мені сили
Колись нас не буде і ми станемо зірками
А сьогодні ясні зорі сяяли над нами
Колись нас не буде і ми
Станемо зірками
А сьогодні ясні зорі
Сяяли над нами
Колись нас не буде і ми
Станемо зірками
А сьогодні ясні зорі
Сяяли над нами
Ромашки, ромашки
Ромашки, ромашки
Ромашки, ромашки
Ромашки, ромашки